Валентин Стрыкало, «Так гріє»

воскресенье, 12 мая 2013

11:40

Я, мы, ты, бабочки, олени, радуга и пьяный-препьяный свет автомобильных фар.

Так гріє
Кохана я вже не хворію
Тож завтра я зможу піти
Подалі
Зустрінемося на вокзалі
І поїдем туди
Де ти намалюєш квіти навколо слідів від куль на стіні
Послухай я хочу ділити з тобою кожну хвилину в житті
Про те що я завжди чув твій голос
Ти не дізнаєшся ніколи

Гаразд тікай а я шукатиму нову
Весь час нехай не гріє я переживу

Так темно
Послухай хіба я даремно
Підпилював грати весь рік
Крізь вікна
Я піду непомітно
Не відчуваючи ніг
Та ти не пробачиш Богові жорстокість його дітей
І поїзд поїде без нас і я не маю інших ідей
Окрім як чекати і я сам не свій від болю
Ти не дізнаєшся ніколи

Гаразд тікай а я шукатиму нову
Весь час нехай не гріє я переживу

Перевод

@темы: Печалится мне, Полезная информация, как воздух необходимая таким Гениям, как я